ВІЗ все Безкоштовно
Головна сторінка
Поділ Кореї на дві держави В результаті анексії Кореї японським імперіалізмом (1910) ... Читати далі » |
Соціальний конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку. Як соціальне явище конфлікт був вперше розглянутий А. Смітом, який вважав його основою поділу суспільства на класи та економічної боротьби між ними. Фундаторами власне соціологічної теорії конфлікту вважають К. Маркса, М. Вебера та Г. Зіммеля. ... Читати далі » |
До основних напрямків і пріоритетів соціальної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства належать соціальна політика, що спрямована на створення умов для реалізації соціального потенціалу людини; соціальна політика як чинник розвитку суспільних, соціальних відносин; соціальна політика, що націлена на формування соціальної безпеки людини і суспільства; гуманітарна сфера і гуманітарна політика. Соціальна політика, спрямована на створення умов для реалізації соціального потенціалу людини ... Читати далі » |
Інститут держави — відносно відокремлена частина державної структури, що користується певною автономією. Відповідно до структурно-функціонального принципу інститути держави можна поділити на:— організаційні (інститут президента, інститут парламенту);— функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут державної влади). ... Читати далі » |
Економічну основу громадянського суспільства мають становити відносини ринкового характеру. Його формуванню передує становлення різноманітних форм власності з перевагою приватного капіталу. Регульована ринкова інфраструктура спричиняє ділову активність, заповзятливість людей, створює передумови плідної роботи. Наявність власності ж стає умовою свободи особистості в громадянському суспільстві. У політичній сф ... Читати далі » |
Як і поняття "соціальні відносини", поняття "соціальна структура" вживається в широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні соціальна структура — це складова суспільства, в основі якої лежить процес функціонування та розвитку соціальних (суспільних) відносин. У вузькому розумінні соціальною структурою є система соціально-класових, соціально-групових відносин. Основний елемент соціальної структури — система соціальних спільностей, що реалізується в системі соціальних відносин (у вузькому розумінні). Вона охоплює соціально-класові, соціально-професійні, соціально-демократичні, етнонаціональні, сімейно-шлюбні, соціально-територіальні відносини.. ... Читати далі » |
На сьогодні визначилися три сценарії розвитку світового порядку. Перший базується на геополітичній традиції й представлений 3. Бжезінським. Майбутня глобальна співпраця матиме характер геополітичної, тобто буде базуватися переважно на геополітичних реаліях сучасного світу. Останні можуть бути зведені до 3 основних положень, що вперше мають місце в історії: ... Читати далі » |
У цілому, говорячи про тенденції та перспективи розвитку Європейського Союзу, на мій погляд, слід зазначити одна з найбільш значних напрямків: розширення кордонів ЄС за допомогою прийняття в якості нових членів ряд європейських держав, які виявили бажання стати частиною Союзу. Восени 1999 р. тривало обговорення проблем майбутнього розширення ЄС. Деякі питання були досить чітко поставлені на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС в місцевості Сааріселка (Фінляндія), що відбулася 6-7 вересня: ... Читати далі » |
Євразійська доктрина найповніше розроблена у 20-х роках XX ст. російськими емігрантами Н.Трубецьким, В.Ільїним, М.Шахматовим, Г.Флоренським, Л.Карсавіним та ін. У наш час цю доктрину "розвивають" російський геополітик Алєксандр Дуґін та український географ Володимир Дерґачов (м. Одеса). ... Читати далі » |
Значний вплив на зовнішню політикудержав і розвиток міжнародних відносин у першій половині XX ст. справили їхні геополітичні концепції. Термін «геополітика» (від грецьк. ge — земля + політика) до наукового й політичного вжитку ввів шведський соціолог і політичний діяч Рудольф Челлен ... Читати далі » |